Чим загрожує "антибандерівський" закон українцям, які працюють або подорожують Польщею

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав скандальний закон, який у ЗМІ отримав назву "антибандерівський". Документ вносить поправки до польського закону про Інститут національної пам'яті (ІПН), якими передбачається кримінальне покарання за висловлювання про причетність поляків до Голокосту і заперечення "злочинів" українських націоналістів, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.

Саме останнє викликало обурення в української влади. Так, змінами розширено сферу діяльності ІПН – окрім нацистських та комуністичних злочинів, а також інших злочинів проти людства, він має вивчати "злочини українських націоналістів та членів українських формувань, що співпрацювали із Третім німецьким рейхом".

Донедавна дружні поляки, угорці та румуни нині наче натякають: дружба з Україною для них не така вже й важлива. 1-го лютого у Польщі ухвалили нову редакцію Закону про Інститут національної пам`яті, згідно з яким людей, які говорять про польські концтабори чи заперечують злочини українських націоналістів, можуть посадити. Пункт про заборону пропаганди бандерівської ідеології особливо зачіпає українців. Кому вигідно розпалювати міжнародну ворожнечу?

Згідно з поясненням у другій статті закону, це стосується дій, "вчинених українськими націоналістами у 1925-1950 роках із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп людей". Таким чином, під ударом опиняються всі ті, хто вважає, що українсько-польські відносини цього періоду – провина не лише українців, але й поляків.

З юридичної точки зору, Польща може ухвалювати будь-які закони, які, на думку місцевих політиків, захищають її національну гідність. Так само вчинила й Україна у випадку з законом про декомунізацію. "Польща, як і Україна, як самостійна держава, має право приймати будь-які закони, які вважає за необхідне. У тому числі щодо будь-яких поглядів, переконань і уподобань. Україна, наприклад, 2015 року прийняла закон про декомунізацію, який наклав великі заборони, які не всім подобаються, в тому числі іншим країнам. Але закон прийнятий і всі особи, які перебувають на території України, мають його виконувати. Так само і з Польщею. Польща має абсолютне право захищати свою історію – ту, яку вони знають і як вони її бачать", – зауважив адвокат Михайло Можаєв.

Проте завзяте виконання польськими функціонерами нового закону проти українців може призвести до погіршення українсько-польських відносин – коли почнуться перші затримання. Так, українця, який перебуває на території Польщі та озвучує нині заборонені тези навіть в особистій бесіді, можуть затримати до з'ясування обставин і згодом віддати під суд. Тож українцям, які працюють в Польщі або подорожують нею варто більш ретельно добирати слова, ведучи історичну дискусію, або взагалі уникати таких тем.

Ухвалені Польщею закони діють на території Польщі і не поширюються на інші країни, зауважив юрист Михайло Можаєв. Проте за наявності міждержавних домовленостей про екстрадицію Польща має право звернутися до держави, де перебуває підозрюваний або обвинувачений у скоєнні злочину з метою його видачі для судового розгляду, або вже засуджений судовими органами для виконання вироку. Тож, по суті, кримінальне переслідування у Польщі загрожуватиме усім українцям, які публічно заперечують "злочини українських націоналістів".

Звичайно, що у разі запиту на екстрадицію вже Україна вирішуватиме, чи видавати громадянина польській стороні. І рішення залежатиме від того, яку стратегію обере українська влада у цій непростій ситуації міждержавних відносин.

Однак, незважаючи на позицію держави Україна, ті українці, яких Польща захоче покарати у порушенні свого закону, можуть мати проблеми із подорожами світом, зокрема Європою. Так, Польща може подати людину у міжнародний розшук Інтерполу. І такого українця можуть затримати просто під час туристичної подорожі або бізнес-поїздки європейськими країнами.

Відомо, що українська влада засудила ухвалення польського закону про ІПН, який став кроком назад у й так непростих відносинах з Польщею. Верховна Рада закликала президента Польщі не підписувати документ, а Сейм та Сенат – повернути діалог у більш доброзичливе та зважене русло. Проти закону висловилася й польська інтелектуальна еліта. У відкритому листі інтелектуали зауважили, що закон призведе лише до посилення дискримінаційних практик та актів агресії, які уже існують у публічному просторі.

Незважаючи на це, Анджей Дуда поставив свій підпис під змінами до закону. А українській владі тепер доведеться шукати рішення, як діяти у нинішніх реаліях. Голова українського МЗС Павло Клімкін вже прокоментував рішення польського голови, зауваживши, що історична правда не має національних меж і не встановлюється законами.